Я родом з невеликого містечка, в якому жила до 45 років, а потім виїхала за кордон. В 30 років я вперше вийшла заміж, але мій шлюб виявився невдалим. У нас з чоловіком народилося донечка, яку я практично виховувала сама, бо ми з чоловіком розлучилися через два роки.
Станіслав, мій чоловік, був талановитим художником. Він хотів їздити по світу і займатися мистецтвом, а не сидіти вдома з пелюшками. Добре, що мені допомагали мої батьки, які сиділи з дитиною, поки я працювала. Коли доньці виповнилося 14 років, наважилася їхати на заробітки. Співробітниця мені допомогла з роботою в Чехії, вона ще три роки переді мною поїхала.
Я хотіла придбати доньці житло, а сама думала, що як повернуся, буду жити з батьками. Робота була нелегкою, але тішила зарплата. Усі гроші я відкладала і за чотири роки я зібрала необхідну суму. Приїхала додому, почала радитися. Я хотіла купити доньці квартиру в нашому містечку, але Вероніка сказала, що хоче мати житло в обласному центрі.
Вона якраз поступила на навчання в художнє училище і не хотіла жити в гуртожитку. Талант до малювання передався їй від тата. Спочатку вона не хотіла поступати, але потім начебто почала вчиться, та й малює вона добре.
Я послухала доньку і купила їй квартиру в обласному центрі. Сама знову повернулася в Чехію, щоб ще трохи заробити. А тут мама мені телефонує і каже, що донька хоче виходити заміж і кинути навчання. Я ледве її вговорила не лишати училище, а спробувати його закінчити, щоб отримати диплом. Я планувала, що донька в університет після цього поступить, але вона не хоче. Каже, що восени вони з нареченим розпишуться, великого торжества їм не треба.
Я вважаю, що цей крок є необдуманим, але донька твердо вирішила виходити заміж. Тепер просить у мене грошей на сукню, на церемонію і фотосесію. Каже, що хоче, щоб все було красиво і незабутньо.
Я ось тепер думаю, що недобре зробила, що квартиру відразу оформила на доньку. Якби у неї не було житла, може б вона так і не поспішала з заміжжям.
Зараз не знаю, як вчинити. Виходить, я працюю, щоб її проблеми вирішувати. І вона, і майбутній зять без роботи, то ж мені доведеться платити за комунальні послуги, давати гроші на продукти і платити за навчання. Не знаю, відчуваю, що я на якомусь етапі зробила щось неправильно.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
