Наразі у війні проти України країна-агресор Росія перебуває у стані паузи. Президенту РФ Володимиру Путіну необхідно зібрати резерви для другого раунду війни, але їх катастрофічно не вистачає. Одночасно Збройні сили України готують контрнаступ, який призведе до повного розгрому путінської армії та повного звільнення нашої країни від окупантів.
Наступ армії Путіна повністю зупинено, і останню проблему – Маріуполь в облозі – буде вирішено найближчими днями.
Другий етап війни для нас розпочався. Ми продовжуємо завдавати шкоди російським військам, де тільки можна намагаємося їх громити. Ми намагаємось довести цифру втрат до 50%, щоб вони почали відступати.
Але російська сторона не розпочинала другий етап. Вони не мають резерву. І навіть ці спроби зібрати якихось сирійців, лівійців поки що не мали великого успіху – все це потребує часу. А війна не терпить перерви. Воювати треба сьогодні, тут і зараз.
Але Путін не має військ. Наразі він перекидає в Україну базу з Вірменії. Ну, там він набрав 800 людей. Доки вони приїдуть, доки сядуть на чуже озброєння, доки увійдуть в Україну… Є ще 1500 морських піхотинців із Тихоокеанського флоту. Але це не вирішує проблему. Щоб вирівняти ситуацію, потрібне угруповання чисельністю близько 50 тисяч. У Путіна цього немає.
До речі, саме з цієї причини він заговорив про те, що готовий летіти до Єрусалима та розмовляти із Зеленським. Йому потрібна велика пауза, перерва у війні, йому треба виторгувати якісь преференції особисто собі.
– Наскільки велика пауза йому потрібна? 10 днів, два тижні?
– Я думаю, йому потрібен місяць-півтора, інакше він не збере військо. Але є ще один нюанс: 21 день війни, вся активна частина збройних сил Росії вимотана майже остаточно, вона на останньому подиху, але Путін не може дозволити собі запровадити воєнний стан і розпочати мобілізацію.
Якщо він оголосить мобілізацію, то це може бути тим чорним лебедем, який викличе соціальний вибух у Росії. Тоді відразу всі запитають: а як же непереможна легендарна Червона армія, найсильніша у світі? Це перше.
Друге – втрачено час. У Росію йдуть та йдуть труни. Суспільство вже починає ставити запитання: а за що ми воюємо в Україні? Навіщо вона нам потрібна? Ми ж така багата та сильна країна, навіщо ми полізли в Україну?
– Ось у Путіна закінчиться резерв і що далі? Війна припиниться поволі?
– Ні. Далі ми підемо в контрнаступ, ми гнатимемо їх до самого кордону. Потрібен повний військовий розгром Росії. Без цього ми не отримаємо того, чого хочемо – незалежності, відновлення територіальної цілісності та суверенітету.
Хоч би які переговори Путін пропонував, якщо ми підпишемо хоч якийсь папірець на кшталт меморандуму, то вважайте, що ми відклали перемогу до наступної війни. Те, що відбувається сьогодні – це результат “Мінська-2”.
– З якими хотілками може приїхати Путін на переговори?
– Я навіть не сумніваюся, що він захоче нейтралітет України, тобто невступ до НАТО, та визнання кордонів України станом на 23 лютого 2022 року, тобто без Криму та Донбасу.
Він не може робити ані кроку назад від того, що було до 23 лютого. Тому що для нього це буде поразка. А ми не можемо визнати ці межі, бо це поразка для нас.
– За тиждень ми можемо очікувати контрнаступу?
– Так, можемо очікувати. Я також не виключаю, що першими активність розпочнуть російські війська. Якщо вони пошкрябають по засіках і поповнять запаси на кілька тисяч, відновлять боєздатність деяких батальйонних тактичних груп, вони можуть вдатися до наступальних дій.
Для нас це буде навіть краще, тому що ми знову будемо в обороні, а вони в наступі, і ми можемо продовжити в тому ж дусі, в якому воювали другий тиждень війни, коли ми їх розносили скрізь і всюди.
– Найближчий тиждень буде досить активним?
– Найближчий тиждень буде активним у плані бомбардувань та ракетних ударів. На жаль, у Росії боєзапас ракет обчислюється тисячами. Крилатих ракет Х 101 повітряного базування, які вони випускають із стратегічних бомбардувальників із акваторії Чорного моря, мають близько тисячі. Це ті самі ракети, якими накрили аеродром у Вінниці та Яворівський полігон. Але ці ракети коштують шалені гроші. Найближчим часом після цього Росія не зможе їх виробляти.
Балістичних ракет для “Точки У” та “Іскандерів” у них теж більше тисячі.
Щодо авіації, то майже 100 літаків ми поклали, у них у бойовому складі було 330. Отже, залишилося 230-240. Проте це дуже багато. За сьогоднішньою інформацією, до Білорусі йдуть ешелони з ракетами та бомбами для авіації. Авіаційних бомб там взагалі величезні запаси.
Тому ми й просимо союзників дати ППО, щоб посилити наше небо.
– Як ви можете пояснити дедалі більше військових злочинів російських військ в Україні, дедалі більше випадків розстрілів мирних жителів? Що відбувається?
– Це закономірне явище будь-якої війни, коли агресор починає програвати. Він починає сам себе заганяти у кут тим, що скоює військові злочини.
Він думає, що чим більше він скоїть цих злочинів, тим ближча перемога, тим більша ймовірність, що він виграє війну. А переможців, як відомо, не судять. Але насправді це лише посилює його агонію та погіршує загальну ситуацію.
Вони повністю змінили стратегію. Їхнє головне завдання – знищити інфраструктуру і якнайбільше мирного населення, сподіваючись, що Зеленський піде на поступки Путіну.
У цьому вся помилка РФ. І 2014 року, і сьогодні, і зараз на переговорах Путін не розуміє, що ми об’єдналися настільки, що нація готова на жертви заради перемоги.
– Питання щодо Києва. Розгромлений аеродром у Василькові. Наскільки це є серйозною проблемою для оборони столиці?
– Наразі це не проблема, бо вже ані Гостомель, ані Васильків не мають стратегічного значення. Вони мали значення в перший тиждень війни, тому що успішна висадка десанту на цих аеродромах дала б можливість Росії перекидати війська транспортними літаками швидко та просто до столиці.
Наразі ці аеродроми не мають жодного стратегічного значення. Ми відновлюватимемо їх після війни. І навіть дуже добре, що зараз вони виведені з ладу та не функціонують.
