Печальна звістки сьогодні облетіла цілу Україну. Жахлива подія спіткала цілу сім’ю на Тернопільщині. Відійшла у вічність 46-річна вчителька з міста Кременець Наталія Семенюк-Кир’янчук. Найпечальніше у цій історії, що трохи раніше у родині Кир’ячуків помер батько сімейства – Свяослав Кир’янчук, а у вересні 2020 року лікарі не змогли врятувати 16-річну Олександру Кир’янчук з Кременця, доньку Святослава та Наталії. Дівчина мала рідкісну хворобу крові.
Про смерть 46-річної Наталії повідомили на Facebook-сторінці “Типовий Кременець“
24 вересня жінка відсвяткувала 46 років, а 6 жовтня стало відомо про її смерть…
Останні дні Саша провела у Тернопільській обласній лікарні в реанімаційному відділенні. Її стан був дуже важкий і вона знаходилась у діабетичній комі.
Наталія до останнього подиху згадувала рідних…
“Минає четверта річниця з дня,коли Господь прийняв у свої обійми нашу Сашу.
Згадаймо її добрим словом та щирою молитвою.
Ти завжди залишишся у наших серцях.
Любимо…. пам‘ятаємо….. сумуємо…, – писала Наталія у 2020 році”.
У своїх віршах та прозі, жінка також тепло відзивалася про померлого чоловіка…
“Мій рідний, любий Святослав…Сьогодні, 5 квітня, ТОБІ мало би виповнитись 56. Але тебе немає, а ми не віримо. В душі у нас ти назавжди. І біль свою від тієї втрати нам не залікувати ніколи. Ти ловив кайф від життя, заряджав позитивом, своєю безпосередністю усіх навколо себе, багато чого хотів встигнути… Але занадто рано обірвалася нитка, не давши до кінця ТОБІ здійснити плани, мрії. Вічно буде за тобою сльоза мами, сум батька, самотність брата, скорбота синів, невісток та любимих малих внучат. Скулітиме за тобою вівчарка Джерда, – писала Наталя Кир’янчук у квітні 2020 року.
…Я знаю, що ти з Олександрою, нашою єдино донечкою, я впевнена в цьому. Бережи ж її, нашу Сандру, адже вона так хотіла співати з тобою, коханим татусем…Як шкода, що ТВОЄ життя було таким не довгим, але вічною буде пам’ять про тебе. Прости такого доброго, щирого, щедрого, романтичного, чудового більше не буде ніколи. Любитиму тебе вічно. Твоя кохана Натуся, як ти лагідно любив мене називати. Скорбимо, молимось, пам’ятаємо”.
Родина була дуже талановита та співоча, співчуваємо усім рідним та близьким сім’ї Кир’янчуків.
