У Зеленського розповіли, як планують звільняти Крим
Пріорітетним інструментом у звільненні Криму буде дипломатичний діалог, проте використання військових елементів не виключається.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на інтерв’ю постійного представника президента в Автономній Республіці Крим Таміли Ташевої “Укрінформу”.
Вона нагадала, що у 2021 році було затверджено стратегію деокупації та реінтеграції Криму, у якій прописано, що основним інструментом деокупації є дипломатичний шлях. Проте у документі не виключені й інші інструменти.
Ташева зазначила, що після 24 лютого багато чого змінилося.
“Ми розуміємо, що першими на територію Криму все одно заходитимуть військові. Тому використання військових елементів у деокупації Криму точно буде”, – сказала вона.
Проте Ташева наголосила, що основним інструментом все одно буде політика дипломатичного діалогу. Вона додала, що усе залежатиме від ситуації на фронті, на півдні, від того, як відбуватиметься звільнення інших тимчасово окупованих територій.
“Тому найперше – дипломатія, але також і військові елементи”, – зазначила Ташева.
Нагадаємо, Україна може використовувати американські РСЗВ HIMARS проти російських об’єктів, що розташовані у тимчасово анексованому Криму.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву представника ГУР МО Вадима Скібіцького під час телемарафону.
“На сьогоднішній день Кримський півострів став хабом переміщення всієї техніки та озброєння, що йде з Російської Федерації до південних районів нашої держави. Це, перш за все, скупчення військової техніки, боєприпасів та матеріалів, які зосереджуються в Криму, а потім прямують для забезпечення російських окупаційних військ”, – сказав він.
Скібіцький нагадав, що РФ активно використовує Чорноморський флот для завдання ударів по Україні.
“Насамперед, це системи “Калібр”, фрегати, малі ракетні кораблі, підводні човни, які на постійній основі несуть бойове чергування, чекають на команди, а потім проводять пуски, попри час доби. За те, це теж одна з цілей, які необхідно вразити, щоб убезпечити громадян, наших об’єктів і взагалі України”, – сказав він.
Нагадаємо, раніше у Зеленського розповіли, як планують вирішити питання Криму та ОРДЛО.
Глава Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що питання тимчасово окупованого Криму, а також Донецької та Луганської областей мають вирішуватись на політичному рівні. Він зазначив, що ці питання мають стати предметом розмови президента України Володимира Зеленського та президента РФ Володимира Путіна.
Також Єрмак наголосив, що зараз головне завдання полягає у припиненні війни та вигнання окупантів як мінімум на кордон 23 лютого. Про це він розповів в інтерв’ю “РБК-Україна”.
За словами голови офісу президента, тимчасово окуповані Крим, Донецька та Луганська області є складними питаннями, які мають обговорюватися на зустрічі президентом.
“Сьогодні першочергове завдання – це припинення війни та виведення російських військ як мінімум на рубежі 23 лютого. Питання ОРДЛО та Криму – це складні питання, які мають обговорюватися на зустрічі двох президентів, наш президент готовий сідати та говорити. Але в будь-якому разі ми нашою незалежністю, суверенітетом та територіальною цілісністю не торгуємо. За нашої влади цього точно не буде”, – зазначив Єрмак.
Раніше на переговорах України та Росії у Стамбулі 29 березня українська делегація запропонувала договір, у якому окремий пункт присвячений Криму та Севастополю. Росії пропонують зафіксувати позиції двох країн щодо півострова на наступні 15 років.
Про пропозицію української сторони розповів журналістам радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк.
«Щодо такого питання, як Крим. Це окремий пункт договору, де ми пропонуємо зафіксувати позицію України та Росії, протягом 15 років проводити двосторонні переговори щодо статусу Криму та Севастополя. Окремим пунктом ми пропонуємо російській стороні, що Україна та Росія не будуть протягом цього часу, доки відбуваються переговори, використовувати військові чи збройні сили для вирішення питання Криму», – зазначив він.
При цьому Подоляк уточнив, що перед підписанням цей договір винесуть на всеукраїнський референдум. У разі, якщо громадяни його підтримають, договір мають ратифікувати країни-гаранти договору та парламент України
