Загальна мобілізація в країні триває. Й нерідко виникають інциденти, коли представники ТЦК військовозобов’язаним особам залишають повістку у дверях. Як саме мають вручати повістки, хто має на це право і чи взагалі законно залишати їх у дверях чи в скриньці, «ФАКТАМ» розповів адвокат Микола Михальчук.
Вручати повістку, крім ТЦК та СП, можуть представники місцевих і державних органів влади, керівники підприємств
— Хто має право вручати повістку?
— Працівники ТЦК та СП мають повноваження на вручення повісток для забезпечення мобілізації, — відповідає Микола Михальчук. — Однак вручення повістки має відбуватись виключно на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, не порушуючи при цьому права та інтереси військовозобов’язаних. Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладено завдання на ТЦК та СП в тому числі здійснювати оповіщення та призов громадян на військову службу.
Крім того, іншим нормативним актом — Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів — встановлено, що ТЦК та СП може видавати розпорядження про оповіщення військовозобов’язаних про мобілізацію та необхідність явки до військкомату. Такі розпорядження можуть надсилатись до органів місцевого самоврядування, державних органів, керівникам підприємств тощо, останні повинні повідомити під підпис військовозобов’язаних про виклик їх до ТЦК та СП.
З аналізу даних нормативних актів можемо дійти до висновку, що оповіщення громадян здійснюється у формі повістки. Вручати повістку військовозобов’язаним можуть як представники ТЦК та СП, так і представники органів місцевого самоврядування, державних органів, керівники підприємств, де працевлаштований військовозобов’язаний.
— Як саме має бути вручена повістка?
— Станом на сьогодні тільки особисто і тільки під власний підпис. Чинним законодавством України встановлюється, що громадяни зобов’язані з’явитися до того чи іншого ТЦК та СП у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках). Військовозобов’язані повинні особисто отримати повістку, мобілізаційне розпорядження. Станом на сьогодні не може вважатися належним чином повідомлення про виклик до ТЦК та СП за допомогою телефонного дзвінка чи залишення повістки в поштовій скриньці або у дверях. Разом з тим, чинним законодавством України не визначено місце, де можна вручати повістки, тому виходимо з того, що повістка може бути вручена будь-де — чи то на вулиці, чи на блок-пості.
Повістка може бути вручена в будь-якому місці, в тому числі на вулиці
— Які взагалі існують види повісток?
– 1. Повістка на уточнення військово-облікових даних. Така повістка вручається призовнику або військовозобов’язаному для уточнення сімейного стану, інформації про місце роботи, наявність чи відсутність дітей, уточнення наявності підстав для відстрочки тощо.
2. Повістка проходження ВЛК. Даний вид повістки зобов’язує особу пройти медичне обстеження стану здоров’я та визначення придатності/обмеженої придатності або непридатності до військової служби.
3. Мобілізаційне розпорядження (бойова повістка або повістка на відправку). Така повістка може бути вручена військовозобов’язаним, які вже пройшли ВЛК та визнані ВЛК придатними або обмежено придатними до військової служби.
4. Повістка на призов на строкову службу. На період дії воєнного стану призов на строкову службу не проводиться, відповідно, такі повістки не вручаються.
Але Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів затверджена лише одна єдина форма повістки. Тому, хоч законодавством і передбачено 4 види повісток, однак в затвердженій формі повістки відсутня вимога зазначати про конкретний вид повістки, яка вручається особі.
— Чи треба забирати повістку, якщо вона залишена у дверях або в поштовій скриньці? Що буде, якщо не забрати таку повістку ?
— На сьогодні повістка має бути вручена тільки під особистий підпис громадянина, якому вручена повістка. До речі Верховний Суд у своєму рішенні від 08.09.2022 року, розглядаючи справу № 300/1263/22, підтвердив, що повістка має бути вручена особі, яка викликається до ТЦК та СП під підпис. Тому юридично-негативних наслідків для громадянина за неявку за повісткою до ТЦК та СП, яка залишена у дверях або в поштовій скриньці, не може бути. Але на практиці трапляються випадки, коли співробітники військкомату звертаються з повідомленнями до поліції про те, що громадянин не з’явився за повісткою до військкомату, і просять в такому повідомленні доставити того чи іншого військовозобов’язаного до ТЦК та СП.
«Необхідно фіксувати неправомірні дії»
- Чи можуть працівники поліції затримувати та доставляти до ТЦК та СП?
— Так, однак за певних обставин. Наприклад: якщо особа вчинила адміністративне порушення, передбачене ст. 210 та 210−1 КУпАП, але тільки за умови, що працівники ТЦК та СП направляли відповідні повідомлення до поліції разом із доказами про порушення військовозобов’язаним правил військового обліку або порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Грубо кажучи, якщо таке звернення було, однак до нього ТЦК та СП не долучив, припустимо, корінець повістки з підписом військовозобов’язаного про отримання повістки, то і повноважень у поліції на доставлення військовозобов’язаного немає, оскільки немає доказів того, що людина вчинила правопорушення — у цьому випадку отримала повістку та не з’явилася до ТЦК та СП. Моя рекомендація як адвоката: якщо ви отримали належним чином виписану повістку з усіма обов’язковими реквізитами, ви зобов’язані з’явитися за цією повісткою. Це встановлено Законом України «Про військовий обов’язок та військову службу».
— Чи реально оскаржити такі справи?
— Я вже згадував рішення Верховного Суду. Саме цим рішенням і була поставлена крапка в намаганні оскаржити вручену повістку. Якщо коротко, то суд сказав, що повістка є лише засобом оповіщення військовозобов’язаного з’явитися на певну дату до ТЦК та СП, така повістка не має обов’язкового наслідку мобілізації, а також повістка не є рішенням чи дією суб’єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а тому і не може бути оскаржена. Оскаржити можна лише за наявності певних підстав, наприклад, постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, прийняту керівником ТЦК та СП щодо порушення правил військового обліку або ж за неявку по повістці. Зауважу, що строк оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності до суду становить 10 днів з моменту винесення такої постанови.
“Моя рекомендація як адвоката: якщо ви отримали належним чином виписану повістку з усіма реквізитами, ви зобов’язані з’явитися за цією повісткою, бо це встановлено Законом України «Про військовий обов’язок та військову службу», – каже Микола Михальчук
— Чи можуть працівники військкомату вимагати в громадян надати свої документи?
— Ні, таких повноважень в представників ТЦК та СП немає (хоча плануються відповідні зміни до законодавства).
— Чи можуть працівники поліції вимагати в особи надати документи на перевірку?
— Так.
— Чи можуть працівники ТЦК та СП затримувати та доставляти особу до ТЦК та СП?
— Ні.
— А що робити в разі незаконних дій працівників ТЦК та СП, які спрямовані на примусове доставляння особи до ТЦК?
— Навіть у такій ситуації необхідно зберігати рівновагу та намагатись спокійно вести діалог, при цьому повідомити про незаконність дій з боку ТЦК та СП та відсутність у них відповідних повноважень, а також про те, що ви будете оскаржувати такі незаконні дії. Також раджу запропонувати, що ви добровільно отримаєте повістку та самостійно з’явитеся за викликом до військкомату в призначений час, але не негайно.
Якщо вищевказане не допомогло — в міру можливості необхідно фіксувати такі неправомірні дії, обов’язково зв’язатися з адвокатом або родичами й розповісти про ситуацію. При цьому важливо повідомити, до якого ТЦК та СП ви були доставлені проти вашої волі. У таких випадках адвокат може звертатися до ДБР із заявою про вчинення кримінального правопорушення, звертатися до суду зі скаргою на незаконне затримання й позбавлення волі та проханням негайно звільнити незаконно утриману особу. Важливою є фіксація усних скарг на гарячі лінії Міністерства оборони України, Уповноваженого з прав людини, а також звернення до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення (фіксація факту незаконного затримання).
