Не вір Москві!
Не бійся Москви!
Не проси і не просися у Москви.
Коли хтось дивується їхній поведінці з полоненими, тотальному порушенню правил і звичаїв війни, зумисному терору цивільного населення, використання цивільних як живого щита, катуваннями та знущання над полоненими, він просто не читав і не знає їхньої історії.
Вони завжди були такими і ніколи інакшими.
До них не можна потрапляти в полон.
Вони якщо не вб’ють і не покалічать фізично, то все зроблять щоб знищити морально і психологічно, знищити як людину і особистість.
А якщо останнє не вдасться, то знищать фізично.
З ними не можна укладати угод.
Вони всі порушать.
Перемир’я.
Вони лиш краще підготуються.
Їх можна і можливо лиш перемогти.
Кожного, хто несе сюди рускій мір, який завжди закінчується кривавою різаниною.
Випалити все, що дозволяє їм як тарганами продавлюватися крізь щілини: від язика до секти РПЦ(ФСБ) в Україні.
І ще раз перш ніж обурюватися і дивуватися почитайте їхню історію, історію наших воєн, від кривової масакри Києва 1169 року.
Згадайте Голодомор.
Сціпіть зуби.
І валіть.
В бою вони нас точно не переможуть.
І хоч загнаний та скажений звір здатен до неабияких звірств, не забувайте – мисливці тут ми.
Вдалого всім полювання.