Пом’яни, Господи Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилих рабів Твоїх (імена) і, як Благий і Чоловіколюбець, що гріхи відпускаєш і неправду знищуєш, ослаб, відпусти і прости всі провини їх вільні й невільні, визволи їх від вічної муки і вогню і даруй їм причастя й насолоду вічних Твоїх благ, що Ти приготував для тих, хто любить Тебе.
Бо вони хоч і згрішили, але не відступили від Тебе, а несумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа вірували, у Тройці славимого Бога і Тройцю в Єдиниці православно до останнього подиху свого сповідували.
Тому милостивим будь до них, і віру в Тебе замість діл прийми, і зі святими Твоїми, як Щедрий, упокой, бо немає людини, щоб жила і не згрішила.
Бо Ти один без усякого гріха, і правда Твоя – правда вічна; і Ти один Бог милості і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возносимо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Амінь
