Давайте так. Політики повинні набратися мужності, глибоко вдихнути й чесно викласти на стіл усі свої паспорти. Кожен свій і скільки в кожного є.
Це лихварське лицемірство треба припиняти, і грати варята, і вдавати з себе оборонців міст і патріотів того човна, з якого вони можуть будь-коли змахатися. Треба покінчити раз і назавжди з подвійними стандартами. І вголос сказати: більшість українських топів і віпів мають інші громадянства. І не одне. Тотальна більшість.
Настав час відверто пояснити країні, замурованій у безвихідну пастку, чому всі громадяни, на відміну від касти топів і віпів, позбавлені права так само мати множинне громадянство. Адже ж воно НЕ ЗАБОРОНЕНЕ.
Стаття Конституції, де згадується принцип єдиного громадянства, стосується правовідносин усередині країни. Натомість Закон “Про громадянство” чітко вказує: «Якщо громадянин України набув громадянство іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України». Тобто, ти можеш мати 10 громадянств, але у правовідносинах з Україною ти дієш по укр.паспорту. І все.
Причиною виходу з укр.громадянства є набуття іншого. А інше громадянство НЕ ЗОБОВ’ЯЗУЄ виходити з українського. Хочеш сам – виходиш. Не хочеш – застосовуєш в Україні укр.паспорт, а іноземний тримаєш у шухляді. Всі ж так роблять! Поки не засвітиш інший паспорт – живи й працюй на благо України.
До того ж, вихід із громадянства – лише добровільний. ПОЗБАВЛЕННЯ громадянства – нема такого!!
Лише на основі особистого звернення! Людина має сама попросити позбавити її громадянства – та й то лише на підставі набуття іншого. Отже: всі, хто мають подвійне-потрійне-множинне громадянство, нічого не порушують, допоки в Україні діють за укр.паспортом.
Інакшими словами: практичне національне законодавство підігнане під можливість мати множинне громадянство. Каста топів і віпів прекрасно знає це і прекрасно цим скористалася. То чому таке саме право не дати народові? Подбали про себе і своїх вилупків, народжених і вивчених за кордоном, – можна було і б про народець подумати нарешті.
Усі топи й віпи, які заінвестували крупні гроші в іноземну нерухомість і бізнеси – швидше за все, вже є громадянами тих країн. Бо там діє легальне право набувати громадянство на підставі інвестицій. Наприклад (дані з відкритих джерел), вклав 250 тисяч доларів у нерухомість – і ти громадянин Туреччини. 750 тисяч доларів – і ти громадянин Йорданії. Чорногорія – 350 тисяч євро в урядові проєкти. Мальта – 738 тисяч євро у фонд розвитку і соцзабезпечення.
На крайняк є можливість купляти посвідку на постійне проживання. У Португалії це коштує 200 тисяч євро, в Італії та Греції – 250 тисяч євро, в Іспанії та Ірландії – 500 тисяч євро, на Кіпрі – 300 тисяч євро, у Болгарії – 512 тисяч євро, у Швейцарії – 250 тисяч франків. Велика Британія дорожча – там 2 млн фунтів, а в Австралії – 1,3 млн доларів. Ті же США – 900 тисяч доларів інвестицій у нову комерційну компанію. У Дубаї потрібно 5 млн дирхамів розмістити на депозит і все.
А тепер ці суми порівняйте зі статками наших мільйонерів-мільярдерів. Для них це копійки. Так що, шановні політики й патріоти України, наберіться хоробрості й покажіть свої паспорти. Не соромтеся, чого такі скромні раптом стали, лицеміри ви наші…
