У кого дійсно болить за Україну… НЕМА ПРОРОКА НА СВОЇЙ ЗЕМЛІ, А свого Вашингтона ми вже мали!… І більшість все ж, повірила брехні,
Страшну неправду сприйняли на віру Та Україну зрадили в борні, Віддали на поталу бузувіру. Забули про Майдан і про війну,
Про тисячі скалічених і вбитих, Ту величезну і страшну ціну, Що довелось за волю заплатити. Що разом з ним пройшли найважчий шлях І піднялися з попелу , руїни,
Це той, що виніс на своїх плечах Найважчий бій за долю України. Не з неба впали томос і безвіз, А армія вселяла гордість, віру! І Слава Україні – наш девіз,
Лунало так, що йшов мороз по шкірі! Усе це в урну, наче в унітаз, На виборах зе-іли все спустили!
Ви жалюгідні, ненавиджу вас За те, що з Україною зробили! Тепер принишкли, та на боротьбу Ці шлунки не піднімуться ніколи. Прийдеться нам змивати цю ганьбу, Змивати життями, а не “по приколу”! Мирослав Вересюк
