Вчора 31.07 в поїзді «Маріуполь-Київ» близько 3:00 на мене було скоєно напад.
Ввесь час допоки я заспокоювала сина, голий чоловік з ерекцією гладив мені ноги і цілував їх, на мої пручання говорив «Будь умничкой, будь хорошей девочкой и больше не пострадаешь».
Я зрозуміла, що потрібно якось вивести чоловіка з купе. Я запропонувала йому вийти, щоб син нічого не бачив. Він погодився, обгорнувся в простиню, вивів мене з купе і завів до свого купе. Двері за мною заблокував на верхній замок.
«Ось він шанс на порятунок» — подумала я, і запропонувала вийти і піти заспоїти сина під предлогом, що дитина може розбудить усіх.
Чоловік мене відпустив але сказал, щоб я повернулась, інакше він мене знайде і буде гірше.
Вийшовши з купе, я забігла до сина і ми босоніж побігли до провідниці. Та спала і не розуміла, що робиться. Чоловік голий по вагону біг в нашому напрямку. Зрозумівши, що тут захисту не знайду, ми побігли до іншого вагону, де я почала кричати і стукати у всі двері. Найгірше те, що ніхто не зреагував. Але про це потім.
Ми знайшли захист у провідниці цього вагону.
До Києва залишалось їхати
більше трьох годин.
Щоб ви розуміли частих зупинок цей потяг не робить. Тож у мене
був вибір: або зупиняти потяг серед ночі невідомо де і чекати на поліцію, або чекати до Києва. І я обрала другий варіант.
Начальник поїзду дав розпорядження, щоб невідомого охороняли і не дали змогу йому втекти. Адже той грозився натиснути стоп кран, вибити вікно.
О 7:11 ми прибули на станцію
Київ Пасажирський, де нас
чекав наряд поліції, викликаний
МОЇМ ЧОЛОВІКОМ!
Невідомого затримали.
Продовження та подробиці пізніше
