У старості людина найбільше потребує спілкування. Вона уже прожила насичене життя, а тепер хоче спокою, затишку і турботи з боку своїх рідних. Але не всі діти готові доглядати за літніми батьками. Ми нікого не засуджуємо, хочемо лише розповісти одну коротку історію.
Одного разу син вирішив, що його батько став занадто старий і обтяжує родину. Він здав його в будинок для людей похилого віку. Коли він повернувся, його п’ятирічний син запитав батька:
– Ти записав адресу, куди ти відвіз дідуся?
– Ти хочеш його відвідувати?
– Я хочу знати, куди мені потрібно буде відвезти тебе, коли ти станеш стареньким …
Ця історія нагадує нам про те, що доля наших батьків може повторитися і з нами.
Любіть своїх батьків!
