Для Кремля настають по істинні чорні дні. Адже сьогодні 23 серпня у Львові пройшов саміт Кримської платформи. У ньому взяли участь 46 делегацій. Всі вони є засновниками Кримської платформи. Учасники саміту прийняли підсумкову декларацію, яка не на жарт розлютила Кремль. Декларація відкрита для підписання іншими країнами, документ оприлюднений на сайті Міністерства закордонних справ України. Ми публікуємо текст декларації Учасників Міжнародної Кримської платформи,
Керуючись Статутом Організації Об’єднаних Націй, Загальної декларації прав людини, Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Паризької хартії для нової Європи, а також цілями і принципами міжнародного права, включаючи міжнародне право прав людини і міжнародне гуманітарне право,
беручи до уваги Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН 68/262 “Територіальна цілісність України” і наступні резолюції про стан дотримання прав людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна, і по проблемі мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Україна, а також частин Чорного і Азовського морів,
посилаючись на резолюцію Генеральної Асамблеї ООН 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 під назвою “Визначення агресії”, в якій, серед іншого, зазначено, що ніякі територіальні придбання або особливі переваги, отримані в результаті агресії, не визнаються і не підлягають визнанню правомірними,
беручи до уваги рішення, винесене 14 січня 2021 року Великою палатою Європейського суду з прав людини у справі України проти Росії (по Криму) (скарги № 20958/14 і 38334/18), в якому робиться висновок про те, що Росія здійснювала ефективний контроль над Кримом у період з 27 лютого по 18 березня 2014 року і в період після 18 березня 2014 року,
вкотре нагадуючи про те, що Учасники Міжнародної Кримської платформи не визнають і продовжують засуджувати тимчасову окупацію і незаконну анексію Криму, яка є прямим викликом міжнародній безпеці з несучими загрозу наслідками для міжнародного правопорядку, який захищає територіальну цілісність, єдність і суверенітет усіх держав,
Учасники Міжнародної Кримської платформи засуджують
триваючі порушення і зловживання та системні неправомірні обмеження прав людини і основних свобод, яким піддаються жителі Криму, такі як право на мирні зібрання, право на свободу поглядів та їх вільне вираження, релігії або переконань, право на свободу об’єднань, обмеження на можливість шукати, одержувати і поширювати інформацію, а також перешкоджання і залякування, яким піддаються в своїй діяльності журналісти, правозахисники та адвокати,
триваючу мілітаризацію Криму, яка підриває безпеку і стабільність у всьому Чорноморському регіоні,
перешкоджання правам та свободам судноплавства, що здійснюється у відповідності до міжнародного права, включаючи перешкоджання вільному проходу суден через Керченську протоку в Азовське море і назад, і підкреслюють, що такі перешкоджання мають негативні економічні наслідки для портів України в Азовському морі і для міжнародних торгових потоків,
триваюче зміна демографічної структури на окупованому півострові шляхом переселення російських громадян в Криму,
Учасники Міжнародної Кримської платформи вирішили
створити Міжнародну Кримську платформу як консультативний і координаційний формат з метою мирного припинення тимчасової окупації Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і для відновлення контролю України над цією територією в повній відповідності з міжнародним правом,
продовжувати здійснення політики невизнання незаконної анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Російською Федерацією,
розглянути введення подальших політичних, дипломатичних та обмежувальних заходів щодо Російської Федерації, якщо це передбачено правовою системою кожного учасника Платформи і згідно з відповідними процедурами, коли це необхідно і якщо дії Росії того вимагають,
протистояти новим викликам і гібридним загрозам, які постійно змінюються і які викликані триваючої мілітаризацією Криму, і підтримувати спільні зусилля щодо посилення стійкості до цих погроз в контексті зростання загроз для безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні,
повторно підтвердити зобов’язання рішуче протидіяти будь-яким одностороннім спробам кинути виклик і змінити міжнародний порядок, заснований на верховенстві права, і висловити рішучість захищати, підтримувати і зміцнювати міжнародний правопорядок, включаючи правовий режим морів і океанів, заснованої на повазі до міжнародного морського права, в тому числі як це відображено в Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права,
закликати Російську Федерацію виконувати свої зобов’язання як держави-окупанта відповідно до норм міжнародного гуманітарного права та інших відповідних норм міжнародного права, вимагати, щоб Російська Федерація негайно припинила всі порушення прав людини та зловживання щодо жителів Криму і забезпечила повний і безперешкодний доступ до Криму для усталених регіональних і міжнародних моніторингових механізмів щодо дотримання прав людини, зокрема місії ООН зі спостереження за дотриманням прав людини в Україні та спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, як це передбачено їх діючими мандатами, які охоплюють всю територію України, включаючи територію Криму, а також для правозахисних неурядових організацій,
об’єднати зусилля, спрямовані на захист прав і свобод цивільного населення, що проживає в окупованому Криму, і домогтися негайного і беззастережного звільнення громадян України, незаконно затриманих або засуджених Росією за політичними мотивами і її державними агентами як на території окупованого Криму, так і на території Російської Федерації ,
закликати Російську Федерацію забезпечити всім особам, які належать до етнічних і релігійних громад півострова, включаючи етнічних українців і кримських татар, можливість повною мірою користуватися своїми правами людини і надати можливість підтримувати і розвивати свою культуру, освіту, самобутність і традиції культурної спадщини, на сьогодні що знаходиться під серйозною загрозою в результаті тимчасової окупації,
використовувати відповідні механізми ООН, Ради Європи, ОБСЄ, інших міжнародних і регіональних організацій для вирішення проблем, пов’язаних з тимчасовою окупацією, розглядати можливість застосування інших механізмів там, де це доцільно, а також консультуватися, обмінюватися і координувати належним чином свої зусилля в рамках міжнародних організацій , на міжнародних конференціях, форумах та інших заходах, де обговорюється тема Криму…
