Половина країн групи G20 не підтримують санкції США і Європи проти Росії, а також виступають проти повної ізоляції РФ.
На відміну від “Групи семи”, G20, не так активно підтримує Україну в боротьбі з російською агресією. До цього приєдналася лише половина країн з 20.
Про це повідомляє Bloomberg.
За даними видання, високопоставлені чиновники із західних країн напередодні вирушили в турне по Південно-Східній Азії та Африці, щоб створити більшу коаліцію проти РФ, але не отримали згоди. Частина держав G20 хоч і не допомагають Москві обійти санкції, але виступили проти її економічної ізоляції.
Головним другом Росії виявився Китай. За кілька тижнів до того, як Росія вторглася до України, лідер Китаю потиснув руку Путіну та заявив про “безмежну” дружбу. Крім того, витрати Китаю на російську нафту різко зросли після початку війни — у червні він витратив на 72% більше російських енергоносіїв, ніж роком раніше.
Зазначається, що така позиція G20 унеможливлює ініціативу США щодо обмеження світових цін на нафту з Росії.
До слова, як підкреслює політолог Віктор Небоженко, президент Росії Путін, не зумівши швидко захопити Україну, сильно підставив китайців, які були впевнені в слабкості українців і могутності Путіна. Виявилося, що все навпаки. Виявилося, що може українці і не вміють будувати, створювати справедливу, комфортну для себе державу без жадібних олігархів, політиків-демагогів і корупціонерів, але зате вони вміють дуже добре воювати за Україну. У цьому переконався весь світ.
Безстрашний лідер Конгресу США Ненсі Пелосі, не дивлячись на істерику Москви і Пекіна і глибоку образу китайців, успішно приземлилася на Тайвані,. Але зараз китайцям треба було не ображатися на американців , а думати тоді, коли Китай штовхав Путіна на війну з Україною, щоб показати світу слабкість США і розкладання Заходу. Російська агресія розворушила США і розбудила сонну Європу.
Виходить, що смілива американська конгресвумен Пелосі кинула виклик Пекіну і показала межі можливостей Китаю, якого зараз у світі порівнюють не з США, а з путінською Росією. А винен у всьому цьому президент Росії Путін, який не зумів підкорити Україну, але який натякав всьому світу, що за ним стоїть Китай. А тепер союзник Кремля Пекін не знає, як швидко окупувати Тайвань, який буде чинити опір так само люто, як Україна.
Китай так і не зміг зупинити демонстративний приїзд Пелосі на Тайвань, а Пекін не наважився завдати адекватний приниженню удар у відповідь по Америці. Всі погрози Пекіна залишилися на словах. Зараз навколо Тайваню почне формуватися азіатське НАТО або свій “антикитайський Рамштайн” – країни, які наперекір Пекіну будуть готові надавати допомогу, допомагати США в захисті Тайваню.
Тепер виходить, що вся центральна і Південна Азія, залежна і залякана Китаєм , відчула, що Пекін зараз не готовий кинути виклик Америці, яка не пробачить Пекіну напад на Тайвань, як вона не пробачила путінській Росії віроломного нападу на Україну. Багато що в світі стало зрозуміло.
Ненсі Пелосі – молодець, а Вашингтон показав клас гри Пекіну і Москві. Тому США і Китаю доведеться не воювати, а домовлятися за рахунок інтересів і перспектив Росії, що буде вигідно і Україні.
Водночас експерт Української асоціації китаєзнавців Дмитро Євремов зазначив Суспільному, що незважаючи на прихильність до Росії, Китаю принципово хоче демонструвати незалежність позиції щодо будь-яких міжнародних питань, в тому числі і щодо війни в Україні.
“Хоча Китай формально посідає нейтралітет. Якщо вчитатися в заяви речників міністерства закордонних справ Китаю, то виходить, що їх позиція на дипломатичному рівні все ж таки більше проросійська. Режим санкцій вони не підтримують і висловлюються проти них. Тим не менше китайські компанії дотримуються санкційного режиму. Бо перебувають у глобальному середовищі, структури якого діють у США, які можуть мати фінансовий вплив на добробут цих компаній. Ті компанії, які діють на глобальних і західних ринках оминають зараз РФ і згортають співпрацю із нею. Є невеликі компанії, які будуть продовжувати співпрацю”, — вважає китаєзнавець. На його думку це пов’язано із прагматизмом китайців, які не пропустять “можливість заробити на росіянах”.
До війни українсько-китайськи відносини будувались на економіці, не зачіпаючи політичні інтереси. “Після війни на цю співпрацю також ляже тінь, бо виникне питання, а чому Китай посідав ось таку позицію по відношенню до України, коли тут гинули люди. Для нас це буде незрозумілим і навряд чи буде сприйнятим. Це підштовхне до перегляду наших відносин. Китай живе у власній логіці, у нього своя цивілізація і своє бачення світу. Подобається це нам чи ні, але ми повинні Китай сприймати таким, яким він є”, — резюмує китаєзнавець.
