Так, просто нагадую…
Ця розкоряка на фото на виборах Президента України:
– 1999 року підтримувала Леоніда Кучму;
– 2004 року підтримувала Віктора Януковича;
– 2010 року підтримувала Юлію Тимошенко.
Завідноє пастаянство, мля!
І, шановні, мені ніяк не похер, хто, де і за які гроші і для кого сидить враскоряку. Для мене це особисте приниження.
Цих раскорячених я не бачив:
– ані на Майдані;
– ані в онкоцентрах і ОХМАДИТІ;
– ані в районах проведення АТО/ООС;
– ані у шпиталях біля поранених;
– ані у аеропортах і залізничних вокзалах під час зустірчі наших героїв та біженців;
– ані у волонтерських центрах, де вони б робили бутерброди або плели маскувальні сітки.
Їх хоббі співати або раскорячуватися на руїнах і безпечно сумувати. Бажано – за кордоном. З комфортом.
І не називайте їх зірками або першими леді.
Для мене зірки і реально чарівні красуні – дівчата у камуфляжі і та бабусі з пиріжками, які віддають останні 20 гривень на перемогу.
І мені зовсім не похер з кого братимуть приклад дві мої кохані маленькі онучки…
Позивний Don