Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц виступив за відмову від принципу одностайності у зовнішньополітичних рішеннях Євросоюзу.
Про це повідомляє Reuters, наводячи переказ його колонки в одній з найбільших німецьких газет Frankfurter Allgemeine.
У ній Шольц пояснює, що війна Росії проти України ще більш гостро поставила питання про єдність всередині ЄС і що країни блоку, якщо захочуть, можуть вдаватися до “егоїстичної блокади” спільних рішень.
“Ми просто не можемо дозволити собі і далі зберігати національні вето, наприклад, у зовнішній політиці – якщо хочемо, щоб на нас зважали у світі, де конкурують великі геополітичні гравці”, – наголосив канцлер.
Він зазначив також, що Німеччина ближчим часом внесе свої пропозиції щодо спільної міграційної політики ЄС, розбудови оборони ЄС, технологічного суверенітету і демократичної стійкості країн блоку.
Нагадаємо, що у травні про прем’єр Італії Маріо Драгі також закликав членів ЄС відмовитися від вето на зовнішню політику.
«Інститути, створені нашими попередниками в попередні десятиліття, добре служили європейським громадянам, але вони не адекватні нинішній реальності, з якою ми стикаємося», — сказав він, цитує Bloomberg.
Драгі додав, що у ЄС «повинні подолати» принцип одностайності, який «створює динаміку протидії вето», і перейти до рішень, які ухвалені кваліфікованою більшістю.
Також варто зазначити, що дискусія про відмову від принципу одностайності особливо активізувалася під час погодження шостого пакету санкцій проти Росії – після того, як Угорщина довгий час блокувала його, вимагаючи винятків для себе у нафтовому ембарго.
Прем’єр Угорщини Віктор Орбан заявляв, що це поставить під загрозу енергетичну безпеку та називав новий пакет санкцій проти РФ “історичною помилкою”. Про це йшлося у листі угорського прем’єра Віктора Орбана на адресу президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн
“Ні Угорщина, ні Євросоюз загалом не готові вжити та реалізувати заходи, запропоновані Комісією. Санкції можуть бути прийняті, якщо в усіх державах-членах буде дотримано всіх необхідних попередніх умов”, — йдеться у листі.
За словами прем’єра Угорщини, пакет призведе до подальшого збільшення навантаження на найбільш уразливі країни без будь-яких суттєвих зусиль ЄС щодо пом’якшення наслідків.
“Скорочення обсягів купівлі викопного палива у Росії буде неможливим без значних та швидких інвестицій у нашу енергетичну інфраструктуру та прискореного переходу до “зеленої” економіки. Проте через санкції необхідні національні ресурси мають бути перерозподілені на надлишкові інвестиції в копалини, тоді як ЄС матиме достатньо фінансування для нас тільки на папері”, – заявив Орбан.
Європарламент також закликав до зміни процедури ухвалення рішень щодо санкцій.
Зокрема, парламент закликав глав держав та урядів скликати конвенцію для перегляду договорів. Серед пропозицій для розгляду – скасування права вето під час ухвалення санкційних рішень в ЄС.
“На тлі безлічі поточних та недавніх криз депутати Європарламенту використали свою прерогативу, щоб закликати до зміни договорів: для реформування процедур голосування в Раді для підвищення дієздатності Європейського Союзу, включаючи перехід від одностайності до голосування кваліфікованою більшістю в таких сферах, як санкції… та у надзвичайних ситуаціях”, – сказано у рішенні.
Згідно з правилами ЄС, деякі рішення, наприклад з питань оподаткування чи зовнішньої політики, для схвалення вимагають одностайності держав-членів.Ця система означає, що одна країна може використовувати своє вето для блокування, затримки або пом’якшення європейських позицій.
