Як стало відомо Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, після першого раунду переговорів у Москві Путін і Лукашенко зробили по одному дзвінку.
Не виключено, що вони могли віддати такі розпорядження: Путін — здійснити провокацію, обстріл російськими літаками в районі ДКУ з боку України білоруської території; Лукашенко — готувати вторгнення ЗС РБ в Україну.
Кремлівський фюрер та військове командування Росії цілком розуміють, що за два тижні війни окупанти не досягли серйозних успіхів на українській землі. Оборона Києва зміцніла до неймовірних показників, тримаються Харків, Суми, Миколаїв та Маріуполь.
Попри всю важкість ситуації Україна стратегічно переграє загарбників, оскільки швидко підтягнути резерви Кремль не може. Звісно, перекидання всіх боєздатних частин, які лише залишилися у Росії, можуть посилити угруповання окупантів, однак серйозно на ситуацію це навряд вплине. Тому що таких у РФ не так багато, як би хотілося московському фюреру.
Те, що ми спостерігаємо на дипломатичному, політичному, інформаційному та військовому фронтах, є агонією путінської авантюри зі знищення української державності. Жодних успіхів перемовини з терористами не принесли та й принести не можуть аж доки Путін не визнає капітуляцію або його режим фізично та економічно не зможе вести війну. Захопити та перетравити хоча б якийсь суттєвий шматок української території у Москві не можуть ані фізично, ані з точки зору фінансів.
