Стан Жиріновського різко погіршується. Багаторазове щеплення Спутніком доконало витривалі й заспиртовані тілеса головного фріка Рашистану. А колись і я мав нагоду з ним поспілкуватися. На конференції Шіллер-Інституту в німецькому Кірхсбадені познайомився з одним із його спонсорів та соратників.
Коли незабаром приїздив на ларушівську конференцію в Мацкві в першій половині 90-их, завітав до нього в їхню Госдуру. А потім до нього зайшов партай-фюрер. він десь перетинався з моїм батьком, тож захотів познайомитися і зі мною. Ми цілком внятно проговорили хвилин 20-30. Жодних істерик, ніякого вереску й епатажу. Дуже схожий спогад бачив і в Юрія Луканова, який проводив з ним інтерв’ю в Києві в час Помаранчевої революції.
Коли мене вже проводжали, на коридорі перетнулися з якоюсь групою, здається, там був хтось із журналістів та пару депутатів з демократичного крила. І ця спокійна та втомлена особа раптом почала щось рявкати до них, махати руками, а наостанок ще й мені прокаркав, що “чекає мою Україну за наше русофобство”. Було неочікано, як людина може бути настільки фальшивою та так грати свою роль аж на підсвідомому рівні.
Але то вже діла минулі. Від початку рашистської війни проти України цей кусок лайна був одним з найбільших натхненників вторгнення та масштабної окупації наших земель. Сам якусь техніку перекидував бойовикам ще на першій стадії до масового введення рашистських військ. Якби йому зараз дихавку не перекрило, то за нинішніх обставин ще більше вереску б стояло. Тому ані найменшого натяку на співчуття чи якогось людського розуміння. Він усе людське, що в ньому колись іще було сам витравив без сліду. Тож, щасливої дороги на концерт до Кобзона.
А тепер про одну хохму. У ЛДПР розгорілася дискусія, хто стане спадкоємцем. У Жиріка ж і син в партійній політиці діє. Навіть фракцію очолював та був від них замом голови Госдури. Ніби логіка для феодальної Рашки залізна. Аж раптом з Кремля подзвонили й сказали не спішити з оголошенням приємників. І з партійних нутрощів поповзли чутки, що в лігво слухняних союзничків режиму хочуть десантувати уже остаточно відстороненого від справ ще одного кремлівського недомірка Дмітрія Мєдвєдєва. Так він же єдінорос! – Вигукнете ви. Ну і що.
На Росії не повинно бути партій, а лише боярє його вєлічєства. Кого цар захоче, того й поставить. Поки інформація ніким офіційно не підтверджена. Але ж і сам Жирік ще не околів. Але витік пішов із ЛДПР, де такою ідеєю зовсім не втішені. Зараз пробують активно бити ніжками й відбиватися.
