Зараз мені 56 років, я вдова, синові моєму 30 та доньці 25 років. Я багато сил вклала у їхнє виховання. Донька вийшла заміж, поїхала за чоловіком, живуть зараз в іншій області. А ось син жив зі мною.
В минулому році він мене порадував, сказав, що зібрався одружитися. Повідомив, правда, про це за день до розпису. Каже, весілля не буде, ми розпишемося і до тебе прийдемо жити. Я була не проти, але сказала, що варто було б мене хоча з нареченою познайомити.
Розписуватися вони пішли самі, а під вечір в дверях моєї квартири з’явилися троє: мій син, невістка і її 16-річна донька. Тетяна старша за мого сина на 9 років і у неї є дитина. Я засмутилася, але нічого не сказала. За вечерею син повідомив мені, що тепер я буду спати на кухні. Я так і сіла, мало того, що син рідний мене на кухню виселяв, так ще й не працюють обоє. А значить, я їх усіх годуватиму!
Почали ми жити разом. Чотири місяці утримувала повністю. Вони за собою навіть посуд не мили. Я сину пропонувала піти на орендовану квартиру, але невістка сказала, що вони нікуди не підуть, бо у її чоловіка в цій квартирі є частка.
Я зателефонувала доньці, все їй розповіла, вона мені порадила самій знімати житло, я так і зробила, з’їхала від них. Сина мого тоді вдома не було. Місяць я жила на оренді, а потім донька приїхала і не одна, а зі своєю свекрухою, і братові сказала, що тут є і її частка, тому вона залишає жити в квартирі свою свекруху. Не подобається? Квартиру продаємо і гроші ділимо на трьох, – сказала донька і поїхала, а сваха залишилася.
Що вже там вона робила, не знаю. До мене в гості приходила, разів зо два, мене заспокоювала, каже, не переживай, все буде добре. Де я живу? У великій кімнаті мешкаю. Ні, не обурюються. У мене в самої знаєш яка свекруха була! Мені до неї ще дуже далеко.
А через місяць син сам сказав, що погоджується продавати квартиру. Так ми зробили. На наші дві з донькою частини я купила однокімнатну квартиру, велику та світлу, а синові вистачило лише на кімнату у комуналці. Записала я квартиру відразу на доньку. З сином ми майже не спілкуємося, не можу я його пробачити. Живу собі, потихеньку. Дочка до себе кличе, біля свахи великий будинок, а вона там одна. Ось вийду на пенсію та поїду.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
